Мезенцев Ігор Володимирович
Ігор Володимирович Ме́зенцев (нар. 9 вересня 1915, Житомир — пом. 9
березня 1984, Київ) — український
радянський архітектор, живописець, графік і педагог; член Спілки
архітекторів
України з 1969 року. Чоловік археолога Галини, батько історика Володи
мира та художника Олексія Мезенцевих.
Народився 27 серпня [9 вересня] 1915 року в
місті Житомирі (тепер Україна). Брав участь у німецько-радянській
війні. Служив в інженерних військах [1] . 1946 року закінчив
архітектурний факультет Київського художнього інституту;
у 1951 році — аспірантуру при Академії будівництва і архітектури
УРСР (навчався у Євгена Катоніна, Володимира Заболотного, Бориса
Приймака).
З 1967 року викладав у Київському художньому інституті. Працював в
Українському інституті проектування міст «Діпромісто»:
у 1968–1976 роках — головний архітектор, у 1972–1976 роках —
заступник директора, у 1976–1977 роках — головний спеціаліст
технічного відділу. Помер в Києві 9 березня 1984 року.
Спроектував
Київську геофiзичну обсерваторiю (1947—1950);
генеральнгий план, головний вхiд, павiльйони та фонтан на Виставці
досягнень народгного господарства УРСР (1951—1957);
проєкти і будівництво
курортних пансіонатів в Одесі, Трускавці (1964—1969);
меморіальний комплекс Солдатської Слави у Полтавi (1968—1971);
меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої
Вітчизняної війни» у Києві (1973—1981);
мікрорайон на житловому масиві Комсомольський у Києві (1964—1968,
у співавторстві);
житловий мікрорайон «Український» в Ташкенті (1967—1969, у
співавторстві);
Автор статей з питань архітектури і містобудування.
Працював в
галузі живопису і графіки (писав пейзажі, натюрморти, портрети).
Нагороджений орденами Вітчизняної війни І-го (7 липня 1945) та ІІ-го
(21 березня 1945) ступенів, Червоної Зірки (16 березня 1944);
медалями «За бойові заслуги» (25 серпня 1943), «За визволення
Праги» (9 червня 1945), «За перемогу над Німеччиною», «За визволення
Варшави»;
Заслужений архітектор УРСР з 1976 року.
JoomShopping Download & Support