07.09.2017 - 07.10.2017

Виставка «Сьоме небо» - перш за все присвячена сучасному українському мистецтву, відображенню його у найрізноманітних жанрах та проявах. Від дизайну інтер’єрів, тканин, предметів побуту, до картин, скульптури та виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Назва «Сьоме небо» як найкраще відображає міфологічний, сакральний характер експозиції та пов’язана із світосприйняттям, уявленням давніх українців про устрій світу. Найважливішою складовою культури українського народу – є релігійна сфера . Так склалося, що багато видів традиційного мистецтва пронизані релігійним духом та символічним тлумаченням. Релігія в її християнському контексті стала інтегруючим ядром українського суспільства, вона визначила світорозуміння та світобудову народу, накладаючи відбиток на всі форми життєдіяльності людей і суспільний устрій. Цей аспект української народної культури в її християнському вимірі і досі залишається предметом досліджень етнографів, фольклористів та мистецтвознавців, став тою ланкою, що об’єднала на виставці такі дуже різні предмети та жанри.

«Сьоме небо» фразеологізм сягає корінням в близькосхідні релігії, вавилонські і інші стародавні сакральні знання. Згідно з ними всесвіт складалася з семи небесних сфер, в останній з яких мешкали ангели. А вислів цей дуже давній, що визначається як надзвичайна радість, блаженство, рай. Ще Аристотель, великий давньогрецький учений і філософ IV ст. до н. є., вжив його в творі «Про небо», творі, де йдеться про пристрої небесного зводу. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кристальних сфер, на яких розташовані зірки і планети. Мабуть, це подання було дуже поширеним в давнину. Так, про сім небес неодноразово говориться і в Корані. І сам Коран, як вважається за ісламською традицією, був принесений ангелом саме з цього, сьомого неба. Вираз, утворений за того ж типу, є і в Біблії (Новий Завіт, Друге послання апостола Павла до Коринтян, гол., 12, ст. 2): «...Узятий до третього неба».

Виставка покликана перевернути світогляд на традиційне мистецтво та сприйняття ужиткових, повсякденних речей. Де мистецькі об’єкти, будь то ікона, глечик або декоративна вишивка, пройшовши трансформацію образності, зміну часом набувають іншого значення. Новоутворень зазнають і зовсім прості речі: так, наприклад, масивні двері стають картиною, а сільськогосподарське знаряддя для загрібання сіна – вішалкою. Цікаві та креативні, вони об’єднуються, створюючи унікальний мистецький простір.

Багато жанрова виставка увібрала в себе цілий калейдоскоп найвідоміших та талановитих художників, дизайнерів, гончарів, тощо мистецтво яких поєднує в собі традицію та нове, сучасне його тлумачення. Погляд та світосприйняття українських митців на шляхи вбудови традиційних уявлень, уподобань, надбань та винаходів у сучасний культурний контекст.

Експозицію виставки складатимуть живопис , текстиль, пластика – Тетяни Губіної, концептуальний живопис - Юрія Єрмоленко, графіка – Юлії Гушул, керамічні панно – Віри Томашевської, кераміка – Володимира Довгана, вишивка, текстиль Наталії Катюхи, художня кераміка- Віти Хайдурової, гутнє скло – Остапа Іванишина, декоративні прикраси – Олени Бугайченко, гарячі емалі Ірини Пастернак, кована скульптура – Олександр Ковальчук, Тетяна Семененко (вишиті оберіги), Єсіпова Валентина (кераміка)

FaLang translation system by Faboba