Присвячується народному художнику України,

Віктору Романовичу Єфименко(1952-2017)

В майстерні. Автопортрет. 1990. П. о. 80х75 см

Творчість В.Р.Єфименка увійшла яскравою, самобутньою сторінкою в українське мистецтво XX-XXI століття, збагативши наше національне реалістичне мистецтво імпресіоністичним баченням навколишнього світу. Його картини на виставках вважались одними з самих позитивних та світлих серед відомих художників-колористів. Роботи майстра здобули визнання у Франції, Голландії, Бельгії. І на сьогодення твори В.Єфименка залишаються одними з самих затребуваних серед збирачів та колекціонерів

Віктор Романовіч Єфименко

Народився 17.03.1952 року в м. Донецьк

1968 – закінчив ДХШ м. Донецька

1969 – вступив до Кримського художнього училища ім. Самокиша

1975 – завершив навчання в КХУ

1975-1981 – жив та працював в м. Ялта

1977 – перша публікація в журналі «Огонек» (картина «Патруль»)

1978 – членство в СХ СРСР

1982 – переїхав із сім’єю до м. Суми

1986-1989 – голова правління Сумської обласної організації СХ

1992 – отримав звання заслуженого художника України

1993-1997 – працював в Парижі

1997-2000 – співпрацював з галеристами Голандії

2012 – отримав звання Народний художник України

2017 – Помер у с.Клепали Буринського району Сумської області, похований у м. Харкові на Безлюдівському кладовищі.

Полотна зберігаються у Дирекції виставок Міністерства культури і Спілки Художників України, Лебединському міському художньому музеї, Сумському обласному художньому музеї ім. Н.Онацького.

Основні твори: «Патруль» (1977), «Рідна земля» (1978), «Чекання» (1980), «Натюрморт із білим глечиком» (1981), «Початок» (1984), «Бузок» (1986; 1990), «У перерві» (1987), «Натюрморт» (1990), «Осінній натюрморт» (1992; 1995), «Іриси в чорному» (1993), «Ранок на веранді» (1994), «Блакитна парасолька» (1995), «Жіночий портрет», «Прогулянка» (обидва – 1998), «На лузі» (1999), «Сутінки» (2001), «Березень», «Осіння альтанка» (обидва – 2002), «Троянди та яблука» (2003), «Весна» (2004), «В альтанці. Осінь» (2005), «Каміння» (2006), «Ранкова альтанка» (2007), «Курочки», «Літо», «Травень. В альтанці» (усі – 2008).

Літ.: Юрченко Н. Наповнені променями світла: До 50-річчя В. Єфименка // ОМ. 2002. № 4; Художники Сумщини: Альбом. С., 2006; Виктор Ефименко: Живопись. Галерея «Ника» представляет. Сф., 2007.

Мальовниче село, що розкинулося на лівому березі р. Сейм, відоме своєю історією ще з першої половини XVIII століття (деякі джерела вказують на к.XVIIст.). Річка в цьому місті звивиста, утворює затоки, стариці, заболочені озера. По обидва береги зелені луки. Густе, вологе повітря, яке розрізають смарагдові бабки та чорні серпокрильці, наповнене гірко-солодким запахом лугових квітів і трав. Край тихий, дивовижно красивий осередок, що зворушує красою до глибини душі.

Цикорій. 2012. К. о. 40х40 см На Сеймі човники. 1978. К. о. 50х70 см

Саме тут, Віктору Єфименко було знайоме все. Тут пройшло його дитинство. Сюди привозив його малого батько – відомий український графік – Роман Федорович Єфименко. Саме сюди митець з сім’єю повернеться вже досвідченим художником, щоб прожити тут останні двадцять років свого життя, присвятивши його мистецтву - пленерному живопису. І ця місцевість стане головним лейтмотивом його творчості. В якій відобразиться дивовижна філософія – всі вони неодмінно будуть у тонкій гармоній співзвучності з природою цього краю. Своє світосприйняття художник відобразив у буденних, здавалося б, на перший погляд, але таких життєстверджуючих, сповнених сонцедійною енергією пейзажах.

І досі селяни розповідають про Художника, який робив натурні замальовки, писав найбільш вподобані ним характерні образи людей, жанрові етюди.

Микола. 2005. П. о. 60х60 см Весняна рибалка. 2008. К. о. 50х70 см

Все це було потім. А на початку…

Першим наставником в образотворчому мистецтві був його батько. Побачивши схильність і тягу сина до малювання, зумів привити хлопчику любов до цього заняття, указуючи на важливість наполегливої праці над малюнком і на подальше навчання. Перші професійні навики Віктор Єфименко отримав у художній школі. Потім обрав Кримське художнє училище ім. Самокиша. На початку 1970-х рр. в ньому склався дуже сильний виховательський колектив. Серед них: М. П. Соболь, який зробив великий вплив на становлення художнього формування В.Р.Єфименка. Він виніс зі стін училища міцну професійну майстерність. Саме тут він зрозумів важливість тонового малюнку. Спочатку тоновий малюнок, а потім – живопис. І потім, водночас захистив два дипломи: з графіки та живопису під керівництвом свого педагога – М. С. Моргуна.

У стінах училища В.Р.Єфименко на вступних екзаменах зустрів свою майбутню дружину – Катерину Петрівну Столяренко. Саме вона стала коханою, моделлю, вірним другом, радником, помічницею свого талановитого чоловіка. Саме їй присвячені найтепліші, найулюбленіші роботи, написані з почуттям і любов’ю.

Роздуми. 1978. П. о. 115х100 см За малюнком.

Цей союз двох надзвичайно неординарних особистостей тривав до останніх днів майстра. Їхні двоє синів – Григорій та Дмитро успадкували батьківську любов до мистецтва. Обидва члени союзу художників України. Д.В. Єфименко – викладає на кафедрі живопису Харківської державної академії дизайну та мистецтв.

А ще була праця поряд з великими майстрами живопису, подарована самою долею, яка не тільки збагатила виразність прийомів і технік, а й розширила його світобачення.

Такою була зустріч, а потім робота поряд з метром кримського пейзажу, народним художником України Петром Кузьмичем Столяренко (1925-2018), а також лауреатом Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка – Ф.З. Захаровим, яких Віктор Єфименко дуже поважав і вважав за своїх вчителів. Цей неоцінений досвід став певним фундаментом, на якому розвилися його живописні та композиційні здібності, творчі принципи, з яких потім склався його неперевершений індивідуальний стиль.

В. Р. Єфименко на тлі своєї картини "Перший кінний парад міліції в Сумах”. 1984

Після закінчення училища у 1975 році сім’я Єфименків переїжджає до Ялти. Тут майже шість років Віктор Романович працює у майстерні видатного українського імпресіоніста – П.К.Столяренка. В цей час пише багато історико-епічних робіт, пейзажів, портретів, натюрмортів, малюнків. Материалом для цього слугували численні поїздки на пленери з П.К. Столяренко.

П. К. Столяренко та В. Р. Єфименко. Краснопольський район. 1985

Цей період став певним розквітом, пробудженням Віктора Єфименка, як колориста. Саме тоді ствердилося те, що потім мистецтвознавці, критики напишуть про його індивідуальний стиль, манеру: «Захоплення кольором. співвідношеннями, збагаченими вальорами та рефлексами, поєднував його полотна зі стиліст. пошуками франц. імпресіоністів..» ( ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. ЄФИ́МЕНКО Віктор Романович . Стаття О. Й. Денисенко).

У 1981 році з сім’єю В.Єфименко переїжджають до Сум. Де в 1986 році він очолює місцеву організацію Союзу художників. В цей час художника хвилюють нові задачі - створення відчуття простору, присутності, передача настрою. Він продовжує свої пленерні подорожі. Творчі поїздки багато дають йому в плані глибокого вивчення та спостерігання природнього середовища. Поступово випрацьовується певна колористична палітра. Найулюбленіша географія подорожей В. Єфименка – Сумщина, Крим, Седнів.

Семенівка. 2005. К. о. 50х70 см

І у кожному куточку місцевості, регіону, відомому і знаному, художник вмів знаходити своє, улюблене, потаємне. Цей його дивовижний дар – бачити своє.

Вуличка в Ялті. 1976. П. о. 60х70 см

Всі його пейзажі від тонких, ліричних до більш декоративних, яскравих об’єднує самобутність, прагнення до емоційної образності. Він віртуозно вловлював найтонші нюанси співвідношень кольору. Характерна для нього манера.

Хутір. 1985. К. о. 50х70 см

Визнання як живописця прийшло до митця ще наприкінці 70-х років, після написання великих історичних картин. Його робота, що експонувалась на Всесоюзній виставці молодих художників у Москві, мала схвальну пресу і відзначилася критиками серед кращих творів. У 1982 році В.Р.Єфименко отримав звання заслуженого художника України. Але, поступово з початку 1980-х років митець відмовляється від історичного жанру. В його творчості відбуваються зміни. Митця більш вабили камерні інтер’єри, ліричні пейзажі, яскраві натюрморти. Більш вільною і впевненою стає манера письма. Захопленість здобутками в кольорі французьких імпресіоністів та постімпресіоністів «чистять» його палітру, вдихаючи ще більш «прозоре» повітря в живопис. Він стає більш легким, яскравим, грайливим.

Ізабелла. 2009. П. о. 75х95 см

Згодом, по запрошенню прийняти участь у творчій групі, вирушає до Франції, де він жив і плідно працював з 1993-1997рр.. Почався новий етап інтенсивної праці, пошуку свого місця у мистецтві. Це період визнання його таланту у Європі. Ці роботи позначені певною тематикою і сюжетною композицією, стилізацією, яка відроджувала у пам’яті романтичні образи кінця XIX – початку XX століть. Віртуозно поєднав він виразність імпресіоністичної техніки з традиційними принципи українського пленерного живопису у композиційних та просторових побудовах. Ці роботи відрізняє особлива поетичність образів, настрій, індивідуальність манери, динаміка та природність. Утворюється відчуття великого стилю.

В.Р.Єфименко розширює свою сюжетну лінію. Від портрету, пейзажу, натюрморту, інтер’єру, митець прагне до змішування жанрів.

В. Р. Єфименко. За роботою. Франція. 1995

Принадність, яка притаманна більшості творів цього періоду, обумовлена точно знайденому художньо-виразному початку у епізодах, немов би вихоплених з повсякденного життя.

Все більше з захопленням художник пише річку з човнами, легкими вітрильниками, доповнюючи композиції жанровими сценками, які додають картинам романтичної схвильованості.

На пікник. 2007. П. о. 60х70 см

Пленерна групова композиція «На пікнік» – є гарним прикладом, де стримана енергетика співрозмовників, замріяна грація дами, прозорість повітря, відчуття легкого вітру та ковзного руху човна – утворюють картину, сповнену легкості, щастя, свіжості.

Маргарита. 2009. П. о. 80х110 см

Наступну роботу «Маргарита», відрізняє наскільки точно передана художником мить, яка вихвачена з потоку життя. Те, що погляд митця ніби то випадково зупинився на цій сцені, підкреслено композиційним прийомом: рама картини праворуч ніби то обрізає край сукні дівчини. Прийом, що використовувавали французські імпресіоністи у своїх роботах (Наприклад, К.Моне у картині «Бульвар Капуцинок. 1873.». )

Сюжети стають більш складними, насичені різними асоціативними зв’язками, мотивами: епічне зображення скель.Він створив численні серії робіт. Працюючи в імпресіоністичній манері, використовував різноманітну тональність своєї палітри. Митець ставив мету – як найбільш достовірно передати мінливість освітлення тих самих предметів, за різних погодних умов, їхній стан.

Вечірнє море. 2011. П. о. 100х120 см

Прибій. 2006. П. о. 60х80 см

Ця небайдужість до тонких змін природи, красок, емоційного стану, характеризує позицію майстра: «Моя творчість - то моя небайдужість до всього, з чого складається моє життя».

Тиха бухта. 2009. П. о. 71х95 см

Особливе місце у творчості художника посідає натюрморт. Яскраво-святкові, виразні, їхня темпераментна сила колористичних контрастів, звучних та романтичних, примушує затамувати подих. Колір вібрує, поступово зростаючи, яскравим акордом спалахує в центрі та переходить у яскраві рефлекси скатертини, тла. Тонкий зв’язок між предметами об’єднує ритмічні повтори живописних плям в окремих місцях картини.

Жовта скатертина. 1995. П. о. 75х97 см

Роботи В.Єфименка завжди користувалися великим попитом на аукціонах Європи (Франції, Великобританії, Іспанії). А виставки на арт-ярмарках, фестивалях (Брюсселі (2004), Ґенті (Бельгія, 2002–03), привертали увагу прихильників живопису. Пізніше В.Єфименко співпрацював з галереєю Gérard, Нідерланди.

Виставка робіт В. Р. Єфименка, що проходитиме в Tauvers Gallery International восени 2018 року буде присвячена пам’яті цього видатного живописця і стане важливою культурною подією. Всіх бажаючих відвідати виставку живопису В. Р. Єфименка можна звернутися за інформацією на сайт галереї: www.tauvers-gallery.com

Яскравою сторінкою віртуозного володіння живописною технікою, своєрідного стилю, прагненням до емоційної образності, вписаний доробок В.Р.Єфименка в українське образотворче мистецтво. Видатний митець продовжив розвиток традиції українського імпресіонізму кінця XIX початку XX століть. Великий вплив зробив на формування творчості наступних поколінь митців.

Незабаром весна. 1976. К. о. 50х70 см

Особлива подяка Катерині Петрівні Столяренко-Єфименко та Дмитру Вікторовичу Єфименко за допомогу у підготовці статті та надані фотографії з сімейного архіву.

 

Ви можете завантажити каталог

FaLang translation system by Faboba